Катедральний Собор Успення Пресвятої Богородиці

Катедральний Собор Успення Пресвятої Богородиці

Чернівецька єпархія УГКЦ

Головна
Чудотворна ікона
Свідчення про ікону
Свідчення про ікону

Іваніцька Надія

вул. Довженка 91
с. Підлужжя
Тисменецький р-он
Івано-Франківська обл..
77442


Слава Ісусу Христу!
В нас не було 10 років дітей, коли ми почали молитися до Пресвятої Богородиці, то через деякий час я завагітніла.

 

 

Владика Юрій Петрович

Львівська обл.
Сокальський р-н
с. Стремінь
80078


Христос Рождається! Шановні Отці!
Звертається до Вас пенсіонер, Владика Юрій Петрович, із села Стременя Сокальського району Львівської області, мені 84 роки. Я хочу через Ваш Собор Успення Пресвятої Богородиці, у якому знаходиться чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької, висловити велику подяку Пресвятій Діві Марії, Матері нашого Спасителя, за велику ласку, яку я отримав від неї.
Зараз я Вам коротко опишу ту подію: в 1941 році, на початку війни, я потрапив у німецький табір. Нае стану описувати, яке там було знущання над народом, а було мені тоді всього 21 рік. Там я звернувся з молитвою до Цариці Небесної – Пречистої Діви Марії, прохаючи її перебути ту біду і повернутися живим додому. І дав таку клятву, що як зостануся живим, то складу велику подяку в книжці «Місіонар», яка була до польської війни у Жовкві в 1939 р. Я там читав багато подяк, які люди виголошували Матері Божій за отримані ласки.
І Пречиста Діва вислухала моє прохання, мені вдалося живим повернутися додому в 1946 р. В той час, як Ви знаєте, була радянська влада і всі такі книжки були заборонені, мені неможливо було виконати свою обіцянку. А тепер мені потрапила в руки Ваша брошура про Чернівці, там я прочитав про чудотворну ікону «Надія Безнадійних» і про те, що Вам можна надсилати подяки про отримані ласки. Тому я дуже тішуся, що можу висловити таку подяку, хоча вже пройшло багато часу, можу виконати свою обіцянку.
Шановні Отці! Посилаю Вам у листі 10 євро і щиро прошу, відслужіть подячний молебень до Матері Божої за отриману мною ласку перед іконою «Надія Безнадійних».

 

 

Павлик Оксана

вул. Шевченка, 101
с. Краска
Надвірнянський р-н.,
Івано-франківська обл.
78451


Слава Ісусу Христу!
Пишу Вам лста, щоб поділитися своєю радістю, яку отримала з Ласки Божої.
В п’ятницю, 11 жовтня, коли розпочиналася проща, я молилась вдома до Чудотвоної ікони «Надія Безнадійних» з проханням отримати роботу (в той час я була безробітна). Молилася і вірила, станеться диво. І воно сталося.
Наступного дня до мене зателефонували, повідомивши про те, що є робота.
Моє щастя безмежне. Недавно закінчилася успішно моя перша робоча зміна. Тепер готуюсь до другої з любов’ю та надією на те, що Пречиста Діва допоможе мені,адже вона така милосердна і добра!
Я люблю своє життя-бо в ньому є Бог: неземне Сяйво Любові та Щастя. І нехай для кожного, хто бачить це Сяйво, кожен день стає неповторно-дивним, чистим і світлим!

 

 

Надія

Львівська обл.
м. Стрий


Слава Ісусу Христу!
Мене звати Надя. Я хочу написати вам про свою історію і про чудеса Матері Божої Чернівецької.
Я прожила з чоловіком вісім місяців, і у нас з’явилася така проблема, що мені сказали, що я не можу мати дітей. Вісім місяців це небагато, але мій чоловік дуже, дуже мріяв про сина, але коли я пішла до лікарів, о сказали, що не буде у мене дітей. Я дуже плакала, і не могла дивитися як чоловік дивиться на других дітей і усе мені каже у нас буде бігати син, а потім коли дізнався, що не буде у нас сина, то уже навіть і не згадував, щоб мене не засмучувати.
Але у мене є Свекруха, яка дуже побожна жінка, вона пішла до церкви, і принесла мені книжечку таку тоненьку, і каже молися це, щоб були діточки. Мама дуже переживає, хоче, щоб усіх були діточки, але чомусь так вийшло , що нема так як хочеться, а ще мій чоловік із близнюків, і його близнюк уже живе із жінкою 7 років і теж немає діточок, тому наша мама дуже молиться, і дає на служби, і хоче щоб усі ті хто хоче мати діточок, нехай їм Бог відкриє лоно і хай вони зачнуть свій паросток.
Цю книжечку, що принесла мама я читала щодня, це було близько 12 днів, по 12 раз я просила Матінку Божу Чернівецьку, щоб вона мені подарила сина, щоб відкрила моє лоно. І ви знаєте, щоразу, коли я молилася мені ставало якось так, що я не вірила у свою проблему, я надіялась, що мої молитви будуть вислухані, і не помилилась, через місяць або й швидше я пішла на повірку, бо дуже мене щось боліло, і я дізналась, що я вагітна і тоді пообіцяла коли в мене на світ з’явиться синочок я подякую Матері Божій Чернівецькій і вишлю 28 грн. Тепер у мене є син, йому 8 місяців, звати його Назарчик. Я хочу дуже подякувати Матері Божій, що вона вислухала мої молитви і подарувала мені сина. Я молилася до неї всюди, де б я не була, я навіть коли ішла на операцію (у родини). Я молитви поставила собі під голову , і сказала лікарям, щоб не забирали, щоб ці молитви були коло мене, і коли мене перевезуть у палату, щоб і молитви були зі мною. Ці молитви дуже допомагають. Мене прооперував найкращий лікар, зажав мов через 4 дні і на сьомий день мене виписали додому.
Тепер я сиджу у дома, молимося до Матері Божої, до Ісуса, і до всіх святих, а ще я поступила заочно в інститут і ногу написати на службу, щоб правилося за мою науку, щоб я відмінно закінчила її. І ще хочу написати на службу Божу за свою сім»ю: Надія, Назар, Юрій, Анна, Іван.
Коли получити мого листа і гроші на пишіть мені чи дійшов лист і гроші. Я хочу знати, тому що я часто даю на служби, ще б вислала і до вас.
І ще хочу вас попросити, що ви мені вислали образок, книжечку, молитвеник, або вервечку щось одне, а я вам гроші поверну.

 

 

Самогольська Леся

м. Львів
вул. В.Великого 67, 21
79015


Слава Ісусу Христу!
Пише до Вас жителька м. Львова Леся. Я розкажу трохи про своє життя. Вийшла заміж 28 квітня 2001 року після чого відразу завагітніла, але в мене стався викидень в 1 місяць, через пів року знову завагітніла, але другий викидень стався у три місяці. Свекруха зі мною сварилася, говорила що я зробила аборт, але це не так, я хотіла дітей.
Лікарі мені говорили що все добре, але я не вірила, пройшовши після викидів курс лікування надії в мене не було. В село, де живе моя мама, до своїх батьків приїжджає монахиня. Коли моя мама розказала про це монахині, то вона дала мамі брошуру, там молитва і Чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької. Коли я молилася в мене на очі набігали сльози. Я благала послати мені дитину, Богородиця вислухала мене в моїй молитві, і в мене 28 березня 2004 року народилася дівчинка, довжиною 52 см, вагою 3200г. Мене тепер не полишає надія, що Мати Богочоловіка допоможе мені виховати донечку, візьме її під свою опіку, яку б вона не вибрала собі дорогу, сімейне чи монаше життя. Якби не Чудотворна ікона Матері Божої і молитва до неї, я б не стала мамою. Щиро вдячна тій монахині за її розуміння, щире, добре серце і радість допомогти людям. Дай Боже всім Вам Многая літа.

 

 

Ткач Марія

с. Росоховатець
Козівський р-он
Тернопільська обл.


Моя донька мала викидень, після того вже минуло більше року. Як нічого ще не було, я почала молитися до Чернівецької Матері Божої «Надії безнадійних», бо боялася, що в них вже може не бути дітей. Після того, як я кілька разів помолилася, вночі мені сниться, що можеш вже написати (бо я пообіцяла, що напишу). І донька народила двох хлопчиків, а всі казали, що вона двох дітей не зможе виносити, бо й одного не змогла виносити. Більшість дітей народжується семимісячними, а вона виносила термін і народила за три дні до Святого Миколая.
Подяка Матері Божій Чернівецькій «Надії безнадійних».

 

 

Анна Віхоть

вул. Шкілька, 4кв. 31
Львівська обл.
Україна
80103


Слава Ісусу Христу! Щиро вдячна Господу Богу, Пресвятій Богородиці, всім святим і ангелам за ласку мною отриману, за надзвичайно велику честь, за запрошення молитви на спільній вервиці 13 жовтня до Вас. За дорогоцінний, неоціненний подарунок, який служить мені дороговказом до За дорогоцінний, неоціненний подарунок, який служить мені дороговказом до Неба. Для мене це неоціненний скарб, щиро кланяюсь і з сльозами на очах дякую за Чудотворну Пресвяту Богородицю, яка мене всюди у всьому допомагає.
Я, Віхоть Анна Прокопівна, 1936 року, 24 червня народження, член Апостольської молитви м. Червонограда, монастиря церкви святого Юрія, де святу літургію відправлять – монахи. Рік тому, як нам в селі Михайлівка, Сокальського р-ну, Львівської області згоріла повністю хата і чисто все, нічого не вдалось врятувати-документи, все чисто, і за то я щиро дякувала Богу, Пречистій Діві Марії, що живі мати і діти. Я допізна малилась і побачила вночі вогонь, таким чином врятувала життя всім іншим : дочці Ользі, дітям трьохмісячним: Назарію і Світлані, внучці, яка вийшла заміж і дитинка Назарій, була в хаті, яка горіла. Наталя, середуща внучка, Юля і мама 89 років, хвора Олена. Я ще з вільним натхненням молилася і за все дякувала Богу. Коли мій чоловік, який страшенно жив, він покійник, робив мені кривду, а я все молилася, лежав на смертній постелі. Найстарша внучка Світлана побачила, що я одержала пенсію, попросила грошей на проїзд до Львова, щоб поступити до Фінансової Кредитної Академії. Я не відмовила, але дала багато разів посвячену вервицю і просила малитися до самого Львова. Світлана поступила і з відзнакою закінчила Академію. Дружила з хлопцем, який покинув із-за того, що дуже бідна, оженився з багатою. Я молилася з безнастанно, хотіла віддати Світлану в монахині, але ще коли здавала екзамен знов попросила мене, щоб я щось їй дала, якусь іконку посвячену, бо побоюється одного екзамену-було це в травні. Кажу зараз правляться маївки, сильно молись до Пресвятої Богородиці. Як екзамени іде здавати і посеред Львова, в центрі, стоїть Мати Божа( статуя), обняла, поцілувала і попросила благословення. Всі друзі почали сильно сміятися з неї, екзаменів не поздавали, Світлана здала на успішно і приїхала до мене в Червоноград, каже :»Мати Божа допомогла». А я тим часом, вона до Львова, а я в монастир молюся з сльозами на очах, оставивши безнадійно-важкохворого чоловіка і хвору маму, голодні, поки не повернулась, но все добре, тільки в дочки, на квартирі, немає чим оплачувати, ні аліментів, нічого, страшенні борги. Наталя зараз вчиться в Академії, а Юля в Червоноградському технікумі. Зробила екранізацію – посвяту родини непорочному серці Ісуса. Рік тому, як нам згоріла хата, і я одержала матінку Божу чудотворну від Вас-неоціненний скарб. Дякую за всі терпіння Богу і Матері Божій, що допомагає мені на кожному кроці мого життя. Всякі неув’язки мала з невіруючими, не було води, відколи одержала від Вас цінний скарб, все іду гаразд. Дякую за всі терпіння Богу і Пречистій Діві. Хочу жити і вмерти для Бога. На вервицю дуже хочу приїхати, но не знаю. Мати лежить і матеріально скрутно.
Низько кланяюсь Вам.

 

 

Ірина Лисович

вул. Тургенєва 12
м. Самбір
Львівська обл.
81400


Слава Ісусу Христу!
Пише до Вас листа жителька Самбора Лисович Ірина. Хочу Вам написати про чудо, яке зробила для нас Матінка Божа «Надія Безнадійних».
Я і мої внуки, було їх троє: один Мирослав,13 років, другий Микола, 13 років, третій Андрій, 10 років. Це наша дев’ята проща вервиці. Ми приїхали із Самбора двома автобусами. Автобуси стояли недалеко від церкви Успіння. Приїхали ми 12.10 о 16.00, в той час дощ не падав, ми повиходили з автобусів і пішли на площу, де відбувалось святкування. Не маючи ні парасоль, ні накриття, бо залишили в автобусі, стояли під дощем на Святій Літургії і чекали на святу сповідь. Коли внуки помокли, я їх відпустила до автобуса, а сама залишилася на Літургії. Внуки під дощем пішли до автобуса, але він був зачинений, і вони знову під дощем пішли на площу, тоді ми стояли всі разом до кінця Літургії. Після Служби пішли до автобуса, але він все ж був закритий, і далі падав дощ, а ми чекали біля автобуса на шофера, який мав прийти.
Я дивлюся на внуків, які дуже помокли і померзли і собі говорю: «Матінко Божа, скільки то має бути градусів, щоб мої внуки повисихали, то ніяк неможливе чудо, бо треба літа». По якійсь хвилі підійшла до нас старша жінка, яка почала говорити, що в неї не працює телефон і т.д., але я не дуже хотіла говорити, бо я теж була мокра і змерзла, а ще більше переживала за дітей, бо була ніч попереду. А про ту жінку промайнула думка, що не має роботи і хоче собі говорити. Я до неї кажу: « Прошу пані, я вас дуже прошу відійти від мене, бо я не маю сили з Вами говорити, бо я і мої внуки дуже мокрі», - але мої слова були сказані від щирого серця. Але та пані, про яку я думала не дуже добре, виявилася доброю, щирою, милосердною, яку післала до нас Матінка Божа. Тоді вона сказала до мене: «Пані, ходіть до мене, я напалила піч, посушитесь і загрієтесь.» І ми з радістю пішли. Вона жила напроти наших автобусів. Мешкання дуже скромне, а піч була напалена на 50º.
Нас дуже гарно прийняли, напоїли гарячим чаєм. Куртки були всі на печі, вони повисихали, і ятеж стала біля печі, в мене все висохло. Тобуло правдиве чудо, яке не можна ні описати, ні розказати.
Та пані називається Марія, сама родом зі Львова, а проживає вона з внуками брата. На жаль, ми не взяли адреси пані Марії, хй виповнилося 80 років, і вона ходить до церкви Успіння.
Хай Матінка Божа винагородить її за це, що вона зробила для нас. Крім нас було ще троє людей, які теж промокли. Я маю до Вас прохання подякувати їй від нас і Вашої Церкви.