Із катехизму УГКЦ «Христос – Наша Пасха»

449 Святе таїнство Покаяння є великим виявом Божої любові й милосердя до нас грішних. Бо коли ми, обмиті зі своїх гріхів у Хрещенні та обдаровані Божою благодаттю, знову чинимо зі злоби чи немочі гріх, Господь не відкидає нас і не відвертається, а очікує від нас покаяння. Він прощає нас, якщо ми каємося і сповідуємо свої гріхи (див. Лк. 15, 12-32).

450 Церква уділяє святе таїнство Покаяння, здійснюючи слова Господа до апостолів: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Йо. 20, 22-23). Кожен священик продовжує апостольське служіння в таїнстві Покаяння, розрішаючи вірних від гріхів і примирюючи із Церквою. Через молитву розрішення (розв’язання від гріховної неволі), яку промовляє священик, кожний каяник отримує Христове прощення. 1) Духовна боротьба і покаяння.

451 Покликання християнина бути причасником Христового життя та співучасником Христового посланництва потребує безнастанних зусиль у духовній боротьбі з пристрастями та гріхами: «Нам бо треба боротися не проти тіла й крові, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6, 12). Духовна боротьба християнина починається прилюдним відреченням від диявола і з’єднанням із Христом у святому таїнстві Хрещення, а утвердження християнина в його духовному зростанні здійснюється через участь у таїнствах Покаяння та Євхаристії.

452 У своїй духовній боротьбі християнин не покинутий напризволяще, а співдіє з Христом – силою Святого Духа – під материнською опікою Церкви. Покликаний поступово зростати «до повноти зрілості Христа» (пор. Еф. 4, 13), християнин – через людську неміч – часто помиляється, зневірюється в Божій любові або й свідомо та добровільно співдіє зі силами зла. Проте Бог не відвертається від людини, що згрішила, а у Своїй любові й милосерді дарує їй можливість покаятися, тобто повернутися до життя, яке випливає з Хрещення: «То згадай, звідки ти впав, і покайся, і перші діла роби» (Од. 2, 5).

453 Покаяння людини містить у собі пізнання й визнання своїх провин і відмову від гріха: «Хто пізнає свої гріхи й оскаржує себе в них, той уже співдіє з Богом. Бог засуджує твої гріхи: якщо ти те саме робиш, то поєднуєшся з Богом [...]. Коли зненавидиш зло, яке ти зробив, тоді починаються твої добрі діла, бо ти засуджуєш свої злі діла. Визнання злих вчинків – початок добрих вчинків. Тоді ти чиниш правду й ідеш до світла» 343.

454 Постійне покаяння не є зосередженням на своїх упадках і провинах. Це є насамперед пізнання Божої любові, у світлі якої пізнаємо, наскільки гріх віддаляє нас від Бога і перебування в Божій любові. «Хто грішить, грішить тому, що не усвідомлює вартості й ваги дару Божої благодаті. Щоб людей привести до покаяння, необхідно їм насамперед ґрунтовно й виразно показати велич Божого дару, що його вони втрачають через тяжкий гріх» 344.

455 Часта Сповідь дозволяє людині пізнати не тільки свої упадки й провини, а й свої немочі та схильності до гріха. Благодаттю таїнства Покаяння християнин долає гріхи та схильності до них, піднімається з упадку й утверджується в чеснотах. Плодами покаяння є добрі діла, милостиня, чистота серця і жертовна любов. Даром таїнства Покаяння є прощення від Бога й примирення з Ним: «Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі. Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство Свого улюбленого Сина, в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів» (Кл. 1, 12-14).

Свята Тайна Покаяння – це єдина можливість очистити християнську душу від гріха та примиритися з Богом.

Для доброї сповіді потрібно:

• Пригадати скоєні гріхи (допоможе нам наша совість)
• Збудити у собі щирий жаль (допоможе нам страх Божий або Любов до Господа)
• Тверда постанова виправитись (допоможе моя власна воля, яку дав мені Бог)
• Чин Сповіді ( допоможе священик або єпископ)
• Виконання покути (допоможе наш ангел Хоронитель)

Перед тим як готуватися до сповіді помолися:
(Молитва до Святого Духа)
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Перед сповіддю.

Нагадай собі (відтвори у своїй пам’яті) минулу сповідь. Згадай місце, час, слова і обіцянки, які ти складав перед Богом. Якщо ти забув на попередній сповіді ще якийсь гріх сказати, то цього разу починай сповідь саме з цього гріха.. Перевір себе чи ти виконав той обов’язок (покуту) яку наклав на тебе сповідник попереднього разу? Якщо ти сповідаєшся вперше (радіють за тебе святі небесні), то одразу на сповіді повідом цю радісну новину сповідникові.

Нагадай собі прожитий час від минулої сповіді. Перегортай день за днем ніби читаєш книгу. На подіях які викликають у тебе сум, страх, стид застановись. Тут можуть бути твої свідомі гріхи. Ці почуття є індикатором сумління, підказкою совісті. В цих подіях акуратно приховані ще й несвідомі гріхи. Ти їх сам загорнув у різні оправдання. Дрібні гріхи старанно призабуті, запаковані і віднесені десь на горище совісті. Сьогодні час великого прибирання душі. Твій Господь залишив тобі підказку – ЗАКОН (заповіді). Через Божі приписи дізнаєшся, що тобі потрібно, а чого треба позбутися.

Десять заповідей Божих запитують:

• 1-ша Заповідь Божа.
  Чи мав сумніви у вірі? Чи сумнівався в науці Церкви? Чи приставав до розмови з безбожниками та поганами і не дав їм свідоцтва правдивої віри. Чи занедбував приватну молитву? Чи не вдавався до ворожби? Може соромився відверто визнавати свою віру? Може насміхався з релігійних обрядів?
• 2-га Заповідь Божа.
  Чи не призивав без пошани (без молитви) ім’я Боже? Чи не клався ім’ям Господа на неправду? Може присягав ім’ям Божим? Чи вживав святі слова в жартах? Чи не божився ?
• 3-тя Заповідь Божа.
  Чи без поважної причини опускав недільну або святкову Літургію (як часто)? Може не хотів слухати літургійні духовні науки? Зле поводився у храмі? Чи порушив фізичною працею недільний або святковий день ?
• 4-та Заповідь Божа.
  Чи не ображав дією або бездіяльністю своїх родичів, наставників, опікунів? Чи не завдав їм кривди? Може не молився за батьків, бажав їм чогось злого, висміював їх? Чи шанував свою Батьківщину ?
• 5-та Заповідь Божа.
  Чи не заподіяв комусь смерть? Чи не завдав комусь фізичну або іншу шкоду для здоров’я? Може підбурював до бійки? Розпалював ненависть? Проклинав інших? Був мстивий? Чи не шкодив власному здоров’ю (алкоголем, наркотиками, палінням…) ? Чи не думав про самогубство ? Чи не вчинила аборт, чи не спонукав до аборту?
• 6-та і 9-та Заповіді Божі.
  Чи любувався у нечистих думках? Чи допускався гріха проти чистоти, сам або з кимсь іншим? Вживав до розмови безстидні слова? Чи переглядав сам або заохочував інших до перегляду порнографії. Чи не зрадив подружній вірності. Чи не став причиною розірвання чужого шлюбу.
• 7-ма і 10-та Заповіді Божі.
  Чи не привласнив собі чуже майно, інтелектуальну власність або добру славу іншої людини? Чи не залишив у себе знайдену річ без зусилля знайти власника? Чи повертав борги? Чи не давав або отримував хабарі? Чи не став причиною до заподіяння матеріальної шкоди. (Якщо так, то чи готовий направити заподіяну кривду?)
• 8-ма Заповідь Божа.
  Чи говорив неправду? Чи робив фальшиве свідчення. Чи виказував без потреби чужі хиби або таємниці? Чи пліткував сам або слухав плітки інших. Чи очорнив когось? (Якщо так, то чи готовий в такий самий спосіб повернути людині добре ім’я?)

Будь уважний. Це тільки деякі підказки щоб ти самостійно визначив свої духовні вади їх зрозумів і їх поборов. Чим більше ти будеш сповідатися тим краще себе пізнаєш. Пізнавши себе – пізнаєш Бога.

Після того як перечитаєш 10 Божих Заповідей, зосередь свою увагу, чи не поповнив ти свою душу від останньої сповіді «головними гріхами».

Головні гріхи:

• Гордість. Чи не був гордий у спілкуванні, праці, молитві, відпочинку, перемогах та здобутках, радості, чи навіть журбі у ставленні до інших людей? Чи не насолоджувався власними перевагами супроти інших ? Чи не впадав у марнославство?
• Скупість (скнарість, жадібність). Чи давав милостиню радо? Чи жертвував з плодів своєї праці на потреби бідних, сиріт, вдовиць. Чи не відвертався від прохання про поміч? Чи не противився припису про «десятину» на Церковні справи.
• Нечистота (перелюб, блуд). Про цей гріх уже йшлося у 6-тій та 9-тій Божих Заповідях.
• Заздрість. Чи радів з того, що інший здобув та має ? Чи не заздрив людям у їхньому щасті чи успіху?
• Непоміркованість. Чи знав міру в їжі, питті, праці, відпочинку, розвагах ? Чи щось з цього або іншого не стало на перешкоді до чеснот ?.
  Гнів (дратливість). Чи вмів прощати? Чи прощав іншим? Чи свою знервованість, роздратування та злість вмів приборкати?
• Лінивство. Чи радо приймаєш прохання та вказівки наставників, батьків? Чи сумлінно виконуєш свої професійні обов’язки? Чи не марнуєш власний час без користі для душі і тіла?

Будь уважний. Це також не всі ще підказки для доброї сповіді. Однак якщо відчуваєш що готовий до Святої Тайни Покаяння – зроби наступне:

Терпеливо очікуй у храмі своєї черги щоб підійти до сповідника. Допоки очікуєш свого часу перечитай цю пам’ятку ще раз. Незабудь відмовити молитву «перед сповіддю» (надрукована нижче)

Як звільниться місце у сповідальниці підійди ближче та стань навколішки.
Привітайся. (Християнським привітом).
Одразу скажи коли останній раз сповідався.
Повідом чи виконав покуту попередньої сповіді.
Якщо щось забув виказати на попередній сповіді одразу про це скажи.
Потім відважно та побожно оповідай якими гріхами ти згрішив перед Богом.
Якщо щось забув з того що пригадав перед сповіддю можна пригадати з підказок цієї пам’ятки.
Коли вже закінчиш перечислювати свої гріхи, уважно вислухай науку сповідника.
Священик зобов’яже тебе духовними обов’язками (накладе покуту). У разі якщо ти не розумієш про що йдеться не соромся отця запитати ще раз (однак зробити це можна поки священик не прочитав вам молитву розрішення).
Далі священик читає молитву розгрішення, а ти побожно б’ючись у груди промовляй митареву молитву:
Боже, милостивий будь мені, грішному.
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив я, Господи, прости мені.

Перехрестися. Поцілуй хрест. І йди радо славлячи Господа у своєму серці на молитву «після сповіді». (надрукована нижче)

МОЛИТВА ПЕРЕД СПОВІДДЮ

Господи Боже милосердний, не знаю, як нині смію стати перед Твоїм святим образом. Ти обдарував і обдаровуєш мене завжди Своїми щедротами і ласками, а я, невдячний, ображаю Тебе гріхами своїми. Але нині, Господи, хочу щиро навернутися й Тебе ублагати, щоб гнів Твій справедливий не впав на мене за мою впертість у гріхах. Дай мені, Господи, силу й пам’ять пригадати собі всі провини мої й висповідатися нині та покаятися. І дай мені, Благий, мудрість, щоб я ніколи вже не образив Тебе ні ділом, ні словом, ні думкою. Дай мені, Господи, глибокий жаль за гріхи й тверде переконання ніколи вже не зневажати Тебе. Амінь.
Сповідаюся Тобі, Господеві Богові і Творцеві моєму. Єдиному, що в Пресвятій Тройці Тебе славимо і Тобі поклоняємось – Отцю і Сину, і Святому Духові, у всіх своїх гріхах, які заподіяв я в усі дні життя мого і в усякий день і час аж до останнього часу словом чи ділом, чи думкою і всіма моїми почуттями душевними і тілесними. У всіх цих і багатьох інших гріхах я каюсь і смиренно благаю Тебе: з милості Твоєї прости мені всі гріхи мої і розріши мене від них усіх, бо Ти Милосердний і Чоловіколюбний. Амінь.

МОЛИТВА ПІСЛЯ СПОВІДІ

Безкінечно Милосердний Госпюди! Дякую Тобі від усього серця, то Ти простив мені мої гріхи й очистив мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб я назавжди став Твоєю доброю й вірною дитиною. В майбутньому обіцяю ніколи не грішити й уникати всього, що мене доводить до злого. Пречиста Діво, Богородице Маріє! Допоможи мені якнайкраще виконувати волю Божу, так, як Ти це робила. Будь моєю заступницею перед Богом. Святий Ангеле Хоронителю, бережи мене від злого. Амінь.