Катедральний Собор Успення Пресвятої Богородиці

Катедральний Собор Успення Пресвятої Богородиці

Чернівецька єпархія УГКЦ

Головна
Новини та події

Великоднє послання Преосвященного владики Йосафата.

Всесвітлішим і всечеснішим отцям, дияконам, семінаристам, монахиням та дорогим і возлюбленим у Христі мирянам Чернівецької єпархії УГКЦ

 

Христос Воскрес!
Улюблені у Господі дорогі брати і сестри!

 

Воскреслий Христос по-новому залишається присутній завжди з нами

Воскресіння Ісуса – це подія, що належить до світу Божого. Новий спосіб присутності Воскреслого посеред нас перевершує усі уявлення та можливості нашого світу, часу та простору. Камінь від запечатаного і стереженого охороною гробу ніхто не може відвалити сам, тому воскресіння – це діло, яке звершив Бог Отець. Звершив третього дня, проте не лише для того, щоб Христос просто вийшов з гробу. Він вийшов з протилежної сторони іншими дверми – дверми вічності, і ними увійшов у Божественне життя, яке мав від початку в Отця.

Камінь біля гробу відвалений для нас, бо ми не бачимо і не розуміємо воскресіння, не знаємо, як дійти до Отця. Камінь перешкоджав нам побачити, що гріб ВЖЕ порожній. Тому Христос як першопроходець прокладає і вказує нам шлях та запрошує до цікавої подорожі за Ним і разом з Ним, адже Він тепер по-новому присутній посеред нас. Він не повернувся у наш земний світ, який складається з атомів, бо це була би просто реанімація від клінічної смерті, подібно, як було з Лазарем. Ісус об’являється і стає посеред апостолів, просто дає себе побачити, і ця нова Його присутність у християнській спільноті перевершує усяке наше уявлення.

Це нове життя, цей новий перехід Христа – новозавітньої Пасхи, яку Господь подарував нам, – ніхто не може зупинити. Жоден привалений камінь, який хоче сховати правду, жодна пандемія чи страх війни, жодні катаклізми, про які пише Святе Писання, не може зупинити цієї великої радості пасхальної ночі, у перший день по суботі, в день нового творіння. І цей восьмий день є першим плодом діла Божого, плодом «не від світу цього», а звершеного Ісусом Воскреслим. Цей день СОТВОРИВ Господь і подарував нам з вами та всьому людству, тож радіймо і веселімся в Нім.

Погляд віри, що бачить невидиме і промисел Божий

У цей перший день по суботі, тобто у неділю, Ісус об’являється посеред зібраних учнів і каже: «Мир вам!» Сьогоднішнього недільного зібрання вірних на Літургії, як, зрештою, і кожної Божественної Літургії, Христос тоді і тепер устами священника говорить і передає своїм вірним Божий Мир від Отця кожному улюбленому синові і доньці, якими ми з вами стали через нашого Ісуса. Але для цього потрібно пройти шлях віри, позначений сумнівами, що ним теж проходили цього дня апостоли, жінки мироносиці та інші учні. Тому нам необхідно глянути на воскресіння Ісуса не матеріальними очима, котрі бачать мертве тіло, білі полотна і знаки смерті, а ПОГЛЯДОМ ВІРИ, що бачить невидиме, бачить і починає розуміти промисел Божий і нашу участь в цій Божій долі, у тому, що нам вже приготовано місце в домі Отця. Ісус вже все для нас організував і приготував, включно зі спасінням цілого людського роду – і це для кожного з нас немов «Божа вакцина на вічне життя», життя іншої якості, подароване в зародку кожному.

Знаки від ран на руках і ногах та пробитий бік – ідентичність і паспорт Христа

Воскреслий Христос посеред зібраних у неділю учнів показує свою ідентичність, свій паспорт, а саме: знаки від ран на руках і ногах, пробитий бік. Руки означають дію і справи, які Ісус робить своїми руками: благословляє, доторкається, оздоровляє, вмиває ноги. Ці руки показали і запропонували нове буття – світ служіння, дарування і любові. Старий світ хотів це зупинити, пригвоздивши ці руки до хресного дерева. Він і нині прагне війни, насилля, розбратів, все егоїстично збирати собі і для себе. Тому всі ми, що віримо в Ісуса і його нову пропозицію життя, маємо щонеділі на Літургії, святкуючи Воскресіння і Пасху, тримати перед очима знаки від ран, що залишилися на руках і ногах Христа. І ця ідентичність Сина Божого має статися і нашою з вами, усіх дітей Божих, кожного охрещеного. Воскреслий Ісус посилає у світ показувати наші руки, через які мають просвічуватись руки самого Христа Господа, руки, які будують мир і розбудовують зародок нового світу, започаткованого Христом. Ми маємо діяти з любові, так, як діяв, вчив і заповідав наш Спаситель. Радість народжується з того, що діла любові тривають і мають вимір вічності, завжди належатимуть до безконечного світу Божого. Так само ноги Господа йдуть значно далі хресної дороги і Голготи, смерті та навіть аду. Його останній земних подих є переходом по правицю Отця, і водночас Він - всюди присутній. Сьогодні ми можемо повторювати молитву, яку кожний священник молиться, стаючи до престолу перед початком Божественної Літургії: «У гробі плоттю, в аді з душею як Бог, в раю з розбійником, і на престолі був єси, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, неописаний». Господь нам заповідає, що Він є Дорога, Правда і Життя, і Його ноги вказують нам на шлях, яким Він пройшов, прокладаючи нам дорогу до Отцевого дому.

Подих воскреслого, дар Духа і наше синівство Боже

Через подих Воскреслого ми отримали Дар Духа Святого, в якому здійснюється наше синівство Боже. Тому велика відповідальність лежить на РУКАХ дітей Божих, щоб вони використовували їх не за намовою старого світу, роблячи зло людині, а як діти нового творіння: ПРОДОВЖУВАЛИ діло Боже, ПОШИРЮВАЛИ новий світ Царства Божого, що безповоротно увірвалося в наш світ і преображає його зсередини. Так само велика місія лежить на всіх охрещених: іти і ходити дорогами Господніми. Спаситель своїми ногами вказав нам шлях, напрям і дорогу до Отця і заповідав нам йти і ділитися досвідом пасхальної радості, досвідом життя у Дусі Воскреслого, який Він нам подарував і обов’язково повернеться за нами у Славі Божій. Просімо, щоби світло Воскреслого зійшло на наше обличчя і знаменувало, перемінило його. Щоб ми, ходячи у Ньому, побачили світло недоступної Слави Божої, де нам Господь вже приготував найкраще місце.

Просімо Пресвяту Богородицю, прославлену в Чернівецькій чудотворній іконі «Надія Безнадійних», коронацію якої очікуємо 30 травня цього року, щоб захоронила нас своїм омофором та обдарувала прекрасним, чистим серцем, вщерть сповненим любові й покори, щоб була разом з нами; щоби ми могли приймати Ісуса як Хліб Життя, любити Його так, як вона Його любила. Молімося одні за одних і благаймо Пречисту Діву Марію, щоби захистила і зберегла наш український народ, а ми завжди спішімо до її воскреслого Сина і нашого Господа! Христос Воскрес!

† Йосафат
Єпископ Чернівецький

Дано в Чернівцях, при Катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці,
у день Свв. Апп. Аристарха, Пуда і Трофима 23 квітня 2021 року Божого.