|
Чудотворний образ Чернівецької Богородиці є святинею церкви Успіння Пресвятої Богородиці в м. Чернівці – першого на Буковині греко-католицького храму. Ця ікона має назву «Надія безнадійним», адже молитва перед нею приносить зцілення від багаторічного безпліддя, а також звільнення від алкогольної та наркотичної залежності. Саме тому Чернівецьку Богородицю вшановують як покровительку родини, перед нею моляться за всіх членів сім’ї, ласку мудрого і гарного виховання дітей, за розв’язання важких життєвих проблем.
Гаслом чудотворного образу стали слова: «Стережися безнадійності – звернися до Надії безнадійних». У 2002 році до ікони відбулася міжнародна проща «Вервиця», після якої до настоятеля Успенського храму надійшло чимало листів із свідченням про щасливе зачаття і народження дитини в тих, хто взяв у ній участь. Проте, трапляються випадки, коли ласку дітонародження отримують навіть ті, хто молився перед копією Чернівецької Богородиці далеко від Чернівців. Особливим Божим знаком є те, що, за свідченнями, діти, випрошені перед цим чудотворним образом, народжуються, як правило, в дні церковних свят.
Історія ікони Матері Божої Чернівецької сягає часів Середньовіччя, коли був поширений іконописний стиль павутинного розпису. Відомості про походження ікони майже відсутні. Відомо тільки, що на початку XVIII ст. образ здійснив подорож із Риму через Грецію та Болгарію до галицьких монастирів і знайшов свій притулок на Буковині. Ця ікона згуртувала довкола себе ініціативну групу вірних для будівництва у 1821 році першого на Буковині греко-католицького храму. Відомий буковинський жертводавець і фундатор церкви Тадей Туркул у 1879 році в Кракові виготовив для ікони позолочені ризи. Ікона складається з двох частин: сам образ Божої Матері з Дитятком на руках та «віночка ангелів», які підносять Пресвяту Діву Марію на Небо, що був домальований в період, коли образ вставляли в бічний вівтар іконостасу. Сам іконостас був виготовлений у Відні. Над його розписом працював відомий польський іконописець Адам Отеховський. У 1879 році у Кракові були замовлені друковані копії Чернівецької Богородиці, що їх роздавали численним паломникам, які приходили вклонитися святині. Біля ікони свого часу молилися до Божої Матері видатні українські культурні діячі Ольга Кобилянська, Ірина Вільде, Степан Смаль-Стоцький та інші видатні українці,які були парафіянами Успенського храму. Із приходом на Буковину радянської армії в 1946 році Успенську церкву у греко-католиків відібрали і передали РПЦ, а в 1961 році перетворили її на промисловий склад. Тоді вірні встигли врятувати від нищення та перенести до Свято-Миколаївського храму УПЦ унікальний іконостас та кілька образів, серед яких опинився й чудотворний образ.
25 січня 1995 року образ Чернівецької Богородиці урочисто повернувся до собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, де його щодня відвідують паломники.
Після заснування Чернівецької єпархії УГКЦ, з ініціативи владики Йосафата (Мощича), кожної третьої суботи місяця відбуваються нічні чування біля стіп чудотворної ікони "Надії безнадійним", до якої прибігають буковинці та численні паломники. Єпископ Чернівецький став ініціатором відновлення образу Чернівецької Богородиці. На реставрацію ікону передано 30 серпня 2019 року. "За першим оглядом ікони було виявлено, що її кілька разів перемальовували, вірогідно всього в другій половині ХХст. Найбільше зацікавив той факт, що центральна частина Ікони, власне саме зображення Божої Матері було окремо наклеєне. Під нього було вирізано акуратно грунт ікони і в центральне місце було наклеєно образ Божої Матері намальований на полотні. На той час ми не могли розгадати цієї загадки, бо з подібним вирішення стикнулися вперше. |
