|
Зародження мішаного церковного хору з числа вірних Успенської Церкви розпочався під закритими дверима храму в кінці 90-х. Вірні бажали співати Божественну Літургію. Головним завданням тодішнього пароха громади отця Михайла Коссила (1991р.) було зібрати бодай кілька вірних з числа тих, котрі мали уроджений хист до співу і тих, котрі відвідують недільні Богослужіння.
Йшов час, минали місяці, громада переживала становлення - відродження з попелу. Перед духовенством та мирянами стояли вкрай важливіші парафіяльні завдання господарського характеру. Проте, декілька осіб парафії – шанувальники української пісні, церковний скарбник пані Віра Кузів, пан Едуард Дорожинський зібралися під керунком тодішнього дяка п. Василя Савчина. Це був перший маленький, співочий склад, легалізованої після підпілля громади УГКЦ в Чернівцях.
В тому ж таки 1991 році громада запросила для роботи з хором викладачів музичного відділення Чернівецького педагогічного училища - пана Катеринчука М.В. та Коника М.І. Склад хору значно збільшився, до складу колективу прийшли миряни, любителі хорового співу – пенсіонери, студенти, службовці, освітяни. Багато із цих людей вже на лоні Авраама. Проте імена їх не забуті: Олександра Теслюк (багаторічна староста колективу), Ярослава Гой, Ольга Катеринчук, Ольга Давидюк, Одарка Петришин, Влада Карпович, Володимира Йовик, Марія Майданська, Тіна Савчишин, Тетяна Маковей, Володимир Колодійчук, Володимир Тракало, Володимир Цьомко, Ярослав Шкурган, Федір Луговий, Микола Мартинюк, Степан Фурега, Василь Максимів, Авксентій Яківчук, Мирослав Бричка, Василь Муневич.
З плином часу Співкатедральний хор, з благословення пароха, очолив пан Микола Катеринчук. Саме завдяки його старанням та терпеливості, любителі співу «на слух» заспівали Літургію святого Івана Золотоустого. Направду щире бажання співати краще, співати професійніше дали можливість аматорам перевершити самих себе. У виконанні хору зазвучали кращі твори визначних композиторів - Д.Бортнянського, А.Веделя, М.Лисенка, М.Леонтовича, М.Вербицького, Г.Давидовського, О.Кошиця, Д.Січинського, І.Заяця, Я.Федоріва, Я.Яценевича та інших.
В 1996 році хор Співкатедрального Собору з ініціативи та благословення пароха громади отця Валерія Сиротюка отримав офіційну назву «Осанна». Аматорський колектив брав неодноразову участь у різних конкурсах духовної музики, за участю хору проходили всі найбільші духовні заходи УГКЦ на Буковині. Колектив нагороджений церковними та державними відзнаками. Хор «Осанна» своїм співом прикрашав Літургії новоутворених громад та новоосвячених святинь Чернівецької області (Глибока, Вашківці, Путила, Кіцмань, Новоселиця, Заставна…).
На запрошення інших церковних громад хор «Осанна» виїжджав на богослужіння в інші області, де прикрашав Святу Літургію.
Учасники хору брали участь в професійних фестивалях хорів, авторському концерті «Киріє Елейсон» поета і композитора отця Валерія Сиротюка, авторських концертах дуету «Писанка», інших мистецьких видовищах.
Хор «Осанна» живе однією духовною родиною одним парафіяльним мирянським рухом. В збірнику творів хору самі хористи пишуть про себе: «Ми знаємо кожного свого члена, не забуваємо ювілейні дати і стараємось бути при кожному в часі прикрих хвилин, молимось за кожного, переживаємо за регента і духовенство храму, згадуємо тих хто відійшов у вічність. Ми мирянський рух, що прославляє співом Господа в Чернівецькому Соборі Успення Пресвятої Богородиці. Співайте разом з нами, моліться разом з хором».
Старіший склад хору «Осанна» |
